ТЕМА. ЖАНРОВА
РІЗНОМАНІТНІСТЬ ГУМОРИСТИЧНИХ ТВОРІВ. ЛЕОНІД ГЛІБОВ – ВИЗНАЧНИЙ УКРАЇНСЬКИЙ
БАЙКАР, ПОЕТ . БАЙКА «ЩУКА»
Мета: домогтися розуміння учнями ролі гумору в житті українців;
виробляти вміння розрізняти жанри гумористичних творів, розповідати про
особливість побудови байки , поповнити знання про Л. Глібова як українського
байкаря, поета; проаналізувати байку «Щука»: розвивати культуру зв'язного
мовлення, вміння зіставляти описане в байці із сьогоднішнім життям; грамотно
висловлювати власні думки, судження, логічно й послідовно аргументувати свої
міркування; виховувати почуття поваги до видатного українського байкаря
Л.Глібова та його творчості, негативне ставлення до несправедливості, брехні,
жадності.
Тип уроку: засвоння нових знань.
Обладнання: портрет Леоніда Глібова, аудіозапис байки, слайдова
презентація , путівники.
ХІД УРОКУ
І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ.
1. Забезпечення емоційної готовності учнів до уроку.
А)Усі сідайте тихо, діти.
Домовляймось
– не шуміти,
Руку
гарно підіймати,
На
уроці не дрімати,
А
знання мерщій хапати –
Щоб
не було нам мороки.
Всі
готові до уроку?
Тож,
гаразд.Часу не гаймо
І
урок наш починаймо.
Б)Вправа
«Сонячний зайчик». Уявіть подану ситуацію і виконайте названі вчителем дії.
Погляньте,
сонячний зайчик заглянув у вікно. Він підкрався до вас і глянув у вічі.
Заплющіть їх. Зайчик побіг по вашому обличчю , бережно погладьте його
долоньками на чолі, носику, щічках… Ось він проникнув у вашу душу і пробуджує
її, адже сонячний зайчик не бешкетник, він вас любить. Усміхніться йому і
розплющіть очі.
2.
Актуалізація опорних знань учнів.
Бесіда.
-
Чи любите ви сміятися?
-
Як ви думаєте, чи легко живеться людині, яка
постійно сумує, не має почуття гумору?
-
Пригадайте повчальну історію в казці «Цар Плаксій
і Лоскотон» В.Симоненка. Як ви вважаєте, почуття гумору є ознакою розуму
людини, її мудрості , душевного багатства?
-
Над чим сміється сучасна людина?
-
На твою думку, сміхом можна змінити або виховати
людину?
ІІ.
ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ.
МОТИВАЦІЯ
НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ
1. Слово вчителя
Посмішка може зігріти інших
своїм теплом, показати ваше дружнє
ставлення до оточуючих, а також покращити
настрій. Погодьтеся: сміятися можна по-різному – легко, доброзичливо, жорстоко,
гостро; можна гостро вказувати на предмет висміювання, можна – з прихованою
метою, зі злістю. Тому серед комічного
виокремлюють жанрові різновиди –
гумор (анекдот, усмішка, гумореска, співомовка), сатира (байка).
Ми не випадково вели розмову про сміх, гумор, сатиру.
Сьогодні на уроці, діти, ми познайомимося із відомим українським байкарем і
поетом Л.Глібовим і його байкою «Щука».
2. Оголошення теми та
мети уроку.
Темою нашого сьогоднішньго уроку є «Жанрова
різноманітність гумористичних творів. Леонід
Глібов - визначний український байкар і поет. Байка “Щука”».
3. Вибір цілей уроку.
Метод «Дерево знань»
- На дошці (слайд) представлені можливі завдання нашого уроку. Виберіть з
них ті, які б ви хотіли на цьому уроці виконати, і напишіть їх на зелених
листочках. Приклейте їх на дерево, що на дошці. А в кінці уроку ми з’ясуємо чи
виконали ми їх.
·
з’ясувати зміст понять «гумор», «сатира»;
·
пригадати відомості із життя і творчості Л.Глібова;
·
дати визначення поняттям «байка», «алегорія»;
·
ознайомитися із змістом байки «Щука»;
·
вміти аналізувати
зміст байки, знаходити мораль;
·
розвивати пам’ять, образне мислення, розумові
здібності; навички розгляду й коментування алегоричних творів;
·
виховувати кращі
людські якості.
4. Робота з епіграфом
Епіграфом нашого уроку будуть слова Миколи Гоголя:
«Засміятися добрим , світлим сміхом може лише глибока, добра душа»
-
Чи погоджуєтеся ви зі словами Миколи Гоголя? На це питання ми дамо
відповідь у кінці уроку.
IV. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ УРОКУ
1.
Гумористичне і сатиричне зображення.
Слово вчителя. «Треба любити людину . більше ніж самого себе. Тільки
тоді ти маєш право сміятися. І тоді людина разом з тобою буде сміятися…із себе,
із своїх якихось хиб, недоліків», - так зазначав у своєму щоденнику Остап
Вишня. І справді, сміятися треба вміти так, щоб не образити , не поранити
людську душу, навіть говорячи про найнепривабливіші речі. Творча натура
будь-якого гумориста: пильно підмічати в житті всі негаразди, вади, болі,
пропускати їх крізь своє серце, а потім шукати дотепне, влучне слово, щоб
дошкульно висміяти чи доброзичливо покепкувати над ними. Завдання це нелегке:
як же треба любити людину, щоб, глузуючи з неї, дбати про її і всієї нації
моральне здоров’я!
Із
сумною іронічною посмішкою розкривають гумористи і менталітет українця, його
негативні національні риси.
Але
творче кредо письменника-гумориста – писати щось веселе; тому найвищий гонорар
для гумориста – веселий блиск в очах народу.
-
А тепер погляньте у свої путівники, в них подано жанри гумористичних
творів, які ви повинні знати. Давайте прочитаємо.
2.
Життя і творчість Леоніда Глібова.
-
Діти, а хто такий Леонід Глібов? (відомий український
байкар і поет)
-
Очевидно, що ім’я відомого українського байкаря є не новим для вас. Тоді
пригадайте, які байки цього автора ви вже знаєте. А яких ще байкарів ви знаєте?
-
А тепер послухаймо повідомлення про життя і творчість Леоніда Глібова.
3.
Теорія літератури . Байка.
-
Пригадайте, що таке байка? Дати відповідь на це питання допоможе нам
путівник. Давайте опрацюємо поняття байка та алегорія.
Бесіда.
-
Що таке байка?
-
Які особливості байки як літературного жанру?
4.
Аналіз байки Л.Глібова «Щука»
-
Подивіться уважно на слайд і скажіть, кого ви бачите?
-
Зараз ми ознайомимося із змістом байки «Щука». Але для початку давайте
з’ясуємо, а яка ж насправді ця риба в природі?
Слово вчителя. (слайд)
Слово «щука» —
праслов’янське. Утворене від «щуп» — худющий. У діалектному мовленні є слово «щуплий»
— у значенні «тендітний». Через те, що ця риба довга, у воді вона здається
худою, тонкою. Щуки досягають завдовжки до 1,5 м , а вагою до 35 кг . Живуть вони аж до двохсот років. Ця риба-хижак живиться
іншими, меншими рибами, жабами, навіть пташенятами. Плаває дуже швидко.
Отже, який ми можемо
зробити висновок? Що уособлює образ Щуки?
В и с н о в о к у ч и т е л я. Як бачимо, щука може уособлювати хижість,
зажерливість.
Словникова робота
Читаючи байку, нам будуть траплятися
незрозумілі слова. Зверніть увагу на дошку.(слайд)
Бомага – папір.
Буцімби – нібито
Шаплик – посудина з
ручками для носіння рідини.
Нікчемна - ні на що не здатний.
Стряпчий – захисник
обвинуваченого в суді.
Завсіди – зазвичай.
Щупачок – самець
щуки.
Річ держать –
промовляти, говорити.
Звучить аудіозапис байки «Щука»
ЩУКА
На Щуку хтось бомагу в суд подав,
Що буцімби вона такеє виробляла,
Що у ставу ніхто життя не мав:
Того заїла в смерть, другого обідрала.
Піймали Щуку молодці
Та в шаплиці1
Гуртом до суду притаскали,
Хоча чуби й мокренькі стали.
На той раз суддями були:
Якіїсь два Осли,
Одна нікчемна Шкапа
Та два стареньких Цапа, —
Усе народ, як бачите, такий
Добрячий та плохий.
За стряпчого2, як завсігди годиться,
Була приставлена Лисиця...
А чутка у гаю була така,
Що ніби Щука та частенько,
Як тільки зробиться темненько,
Лисиці й шле то щупачка,
То сотеньку карасиків живеньких
Або линів гарненьких...
Чи справді так було, чи, може, хто збрехав
(Хто ворогів не мав!), —
А все-таки катюзі,
Як кажуть, буде по заслузі.
Зійшлися судді, стали розбирать:
Коли, і як воно, і що їй присудити?
Як не мудруй, а правди ніде діти.
Кінців не можна поховать...
Не довго думали — рішили
І Щуку на вербі повісити звеліли.
— Дозвольте і мені, панове, річ держать, —
Тут обізвалася Лисиця. —
Розбійницю таку не так судить годиться:
Щоб більше жаху їй завдать
І щоб усяк боявся так робити, —
У річці вражу Щуку утопити!
— Розумна річ! — всі зачали гукать.
Послухали Лисичку
І Щуку кинули — у річку.
Читання байки учнями
-
Чи сподобалась вам байка?
З'ясування композиції байки
1.
Вступ. За злочинну діяльність Щуку було силоміць представлено до суду. Опис
суддів. Таємний зв'язок Щуки і Лисиці
2. Основна частина. Судовий процесс над
щукою. Винесено вирок, дію якого призупинено.
3.
Закінчення Новий вирок суддів за пропозицією
лисички: «У річці вражу Щуку утопити» Що і було зроблено
Бесіда
-
Визначте дійових осіб
байки. (два Осли, Шкапа,
два Цапа, Щука, Лисиця).
-
Чи бачили ви в
природному середовищі їх?
Що характерно для цих істот?(Осел
– впертий, Цап – вискочка,
Щука – зажерлива, Лисиця –
хитра.)
-
Чому в заголовку
та змісті байки назви цих тварин пишуться з великої
букви?
(бо це дійові особи).
Читання за ролями байки
-
Що вам відомо про суд як законодавчий орган влади?
-
Яку шкоду заподіяла Щука мешканцям ставка? Як про це
сказано у байці?
-
Яких зусиль було докладено, щоб спіймати Щуку?
-
Зачитайте опис суддів. Про що це свідчить? (що склад суду був легковажний і безглуздий).
-
Ким виступала
Лисиця в судді? (адвокат)
-
Що присудили судді Щуці? (повісити).
-
Які зв’язки між Лисицею та Щукою?
-
Чому суді послухали Лисицю? (тому, що не діяли відповідно до закону)
-
Визначити, яке з прислів’їв розкриває мораль байки? (Хто дужчий, той і лучший)
-
Що мав на увазі Л.Глібов , висловлюючи наступне: «Як не мудруй, а правди ніде діти. Кінців не можна
поховать»?
Проблемне запитання.
-
А над ким би ви здійснили суд у творі? Чому?
5.Фізкультхвилинка.
Хто ж там, хто вже так втомився,
І наліво нахилився?
Треба дружно всім нам встати (вийти із-за парт)
Фізкультпаузу почати
Встаньте, діти, посміхніться,
Землі нашій уклоніться
За щасливий день вчорашній.
Всі до сонця потягніться,
Вліво, вправо нахиліться,
Веретенцем покрутіться.
Раз присядьте, два присядьте
І за парти тихо сядьте.
Продовження аналізу
байки.
Визначення теми та
ідеї байки.
- Яка ж тема байки? (
Зображення суду над щукою, яка чинила різноманітну шкоду в ставку і отримала
вирок – повернутися до річки)(його несправедливість і залежність від панівних
класів)
- Ідея байки (
засудження дій судочинства, їх легковажність, безглуздість, а через образ
лисиці – підступності, хитрості, хабарництва.)
V. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ.
Проблемне запитання.
-
Чи є актуальною байка «Щука» Л.Глібова в наш час? Чи справді варто сміятися
над власними вадами, помилками?
Гра
На слайді презентовано частинки
прислів’їв, об’єднайте їх.Виберіть з них ті, що стосуються байки «Щука» ,
прокоментуйте.
-
У злому зле й сидить
-
Яка совість – така й честь
-
Хто дужчий, той і лучший
-
Слова як мед, а діла, як полин
-
Хто не чинить нічого, тому не страшно нікого
-
Спіймався на гарячому
-
Хитрий, як лисиця
-
Чує кішка, де сало лежить
Повернемось до епіграфу нашого уроку, до слів Миколи Гоголя: «Засміятися
добрим , світлим сміхом може лише глибока, добра душа»
-
Чи погоджуєтеся ви зі словами Миколи Гоголя?
VІ. ПІДСУМОК УРОКУ.
Дерево знань.
А тепер з’ясуємо, чи досягли ми поставлених на початку уроку цілей. Якщо
так, то на дереві з’являться плоди.
На листочках «яблука» запишіть , що ви вивчили чи з’ясували на уроці та
приклейте на дерево.
Квітка надій
-
Діти, у мене в руках символічна «квітка надій». Зараз я
її вам передам, і ви, коротко висловлюючи свої думки одне одному про те, якою
повинна бути справжня людина, скажіть, що ви хочете побажати прийдешнім
поколінням.
Сподіваюсь, що ви зрозуміли, яким треба бути людьми і що
для людини
найцінніше.
VІІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Обов’язкове.
Вивичити напам’ять байку
За бажанням.
Намалювати ілюстрації до байки
Немає коментарів:
Дописати коментар